<< Главная страница

Я не спIвець чудовно&IUML; природи



Категории Павло Грабовський ()Ў ./ 13 Клас (hid)Ў ../../SCHOOL/13class/

Оригинал Я не спiвець чудовноï природи З холодною байдужiстю ïï; З ума не йдуть знедоленi народи, - Ïм я вiддав усi чуття моï. Серед ясних, золочених просторiв Я бачу люд без житнього шматка... Блакить... пташки... з-пiд соловйових хорiв, Мов нiж, вража скрiзь стогiн мужика. Нехай кругом розумний лад та втiха, - Не здужа ïх мiй мозок осягти, Бо скiльки кривд, бо скiльки всюди лиха, Як хижий звiр, братiв гризуть брати. Нехай людцi, що до вiтхнення вдатнi, Спiвають нам на всякi голоси Про райськi сни й куточки благодатнi, - Де плачуть, там немає вже краси! Нехай вони, кохаючись на лонi, Мук забуття вишукують дарма, Ïх не заспать: у серця вiдгомонi Озветься свiт з турботами всiма!
Я не спIвець чудовно&IUML; природи


На главную
Комментарии
Войти
Регистрация