Сироти



Категории Павло Грабовський ()Ў ./ 13 Клас (hid)Ў ../../SCHOOL/13class/

Оригинал Дiтки маленькi кликали маму: — Вставай, голубко, нене кохана, Прокинься швидше та кидай яму, Бо ми не ïли з самого рана! — Даремно ждати; побiгли в клуню: — Чом не йде мама? Скажи, татуню! — Пождiть, не плачте, дiтоньки милi, Не видно — прийде ваша матуся, Зварить кулешик, дасть льолi бiлi, А я ще трохи помолочуся. — Не ждеться дiткам,— побiгли в клуню: — Де ж наша мама? Скажи, татуню! Голову сумно тато понурив, Обiйняв дiти, та що казати? Трьома струмцями пiт з його дзюрив; Лишив роботу, побрiв до хати, Злагодив ïсти i знов у клуню; А дiти вголос: — Куди, татуню? Зiб'ються нишком собi в куточок, Глянуть в вiконце, заплачуть гiрко; На столi часом хоча б шматочок, А ïх, до того, цiлих п'ятiрко... Вони б хотiли побiгти в клуню, Так до розправи взяли татуню. Зростають дiтки — i голi й босi, Вже не питають, бо зрозумiли, Чом не приходить матуся й досi. Нелюдськi злиднi кругом обсiли, Опорожнили комору й клуню, По заробiтках женуть татуню. Надворi люто трiщать морози, А вiя працює i днi i ночi; Краялось серце, змерзали сльози, Поки не сплющив навiки очi. Побiжать дiтки iз хати в клуню: — На кого кинув ти нас, татуню?
Сироти